?

Log in

No account? Create an account

Previous Entry | Next Entry

Текст на істправді

Отже РПЦ і польська РКЦ підписали договір про примирення.

Хто в Україні - має право підписати такий договір?
Насправді лише предстоятель Єдиної Помісної Православної Церкви - яким на сьогодні для мене є Патріарх Філарет (Денисенко). Але моя думка, як і всіх вірних УПЦ КП - нагадую, що за всіма опитуваннями ми вдвічі перевищуємо МП - нічого не важить для еліти.

Еклезіологічна довідка

Православна Церква - завжди стояла і стоїть на принципі симфонії.
Тобто цей принцип передбачає - що світський лідер (князь, король, імператор, президент) = є дійсно віруючим православним християнином, який не втручається у сферу компетенції вірних. За цих умов Свята Церква має повністю підтримувати лідера.
Якщо лідер - не є православним вірним і активно порушує християнські заповіді та норми православної християнської етики - то обов'язок кожного православного християнина повстати зі зброєю в руках проти такого очільника. Оце і є принцип симфонії, на жаль виконується найчастіше лише перша частина, щодо лояльності.
Католики діють так само - просто реалізовують цей принцип через юридичну угоду, яка носить назву "конкородат".
Ці конкородати наші брати католики раніше теж підписували із вельми неоднозначними світськими керівниками.

Отже держава Україна - діє умисно поза принципом симфонії і не позиціонує себе назовні як християнську і не координує свою внутрішню діяльність із Святою Церквою.  

Я не хочу повстань, не дай Боже нам військового конфлікту в середині і так роз'єднаної держви.
Але я хочу спитати у нашої еліти - і що далі?
Ми так і будемо ковтати пилюку від розумних і сильних - бо ми бідні і дурні?
Навіщо? Який в цьому стратегічний смисл? 

Підписання договору між РПЦ і польською РКЦ - це величезний стратегічний прорив, і я радий за них.
А геополітично -  це черговий гвіздок в гроб України, спасибі всім нашим політикам. Велике вам дякую.

Поки в Україні не буде своєї Православної Церкви - ми будемо програвати і програвати, всюди і скрізь.
 До тих пір поки не помремо - або зрештою не проснемося...

ієрей УПЦ КП

  

Comments

( 9 коментарів — Прокоментувати )
plauntago
29 серпень 2012 11:54 (UTC)
Насправді лише предстоятель Єдиної Помісної Правосла
Але ж УПЦ КП, наскільки я знаю, не має наразі єврахистійного спілкування з іншими православними церквами і визнання невизнаної церкви (а підписання договору є таким визнанням) зі сторони "конкуруючої контори" (РКЦ) могло б бути вельми неоднозначно сприйнято іншими православними церквами.

Але то таке... думки про те, чого нема. Маю питання до Вас з трохи іншої області.
1. Як відбувається визнання (встановлення євхаристійного спілкування) православних церков? Мене цікавить не формально-бюрократичний аспект (який документ має бути виданим чи які служби мають відбутись), а яка робота, які дії мають бути здійснені для того.
2. Щодо симфонії і обов'язку вірних повстати зі зброєю в руках у випадку порушення симфонії світською владою - це Ваше власне трактування чи офіційна позиція Православної Церкви? Особливо мене цікавить частина про повстання.
uawarrior_south
29 серпень 2012 12:54 (UTC)
Re: Насправді лише предстоятель Єдиної Помісної Правос
1. Лідер держави (князь, цар, президент, тд) бере за горло ворогів - і тисне їх в дружніх обіймах до тих пір - поки вони не визнають, що Церква в його державі незалежна.
Ніякого іншого дійсного способу отримати автокефалію немає. Свободу завойовують в бою, а не отримують від рабовласника.

Алгоритм отримання юридичного визнання автокефалії МАЄ бути затверджено на на восьмому Вселенському Соборі Православної Церкви - тому цей Собор схоже ніколи не відбудеться ((

2. Вона всіх цікавить. Мене наприклад теж - бо останнє повстання за православним закликом Церкви було під час російської Смути початку 17 століття на чолі із Мініним і Пожарським. Але там був ще і явний інонаціональний компонент, на додачу до основного релігійного.

В теорії положення є - на практиці його ніколи не вживають, домінує конформізм "вся влада від Бога". Те, що повстання проти безбожної влади є ОБОВ*ЯЗОК - про це тихо воліють мовчати. Повстання штука ризикована, безбожники вбити можуть...

Я сам хочу дізнатися офіційну позицію Святої Церкви із останнього приводу.

Edited at 2012-08-29 12:58 (UTC)
plauntago
29 серпень 2012 14:07 (UTC)
Re: Насправді лише предстоятель Єдиної Помісної Правос
1. Варіант через втручання світської влади у церковні справи зрозумілий, хоча й виглядає трохи, кгм (Кесарю кесареве і все таке інше)... Але ж є (мають бути) і певні внутрішньоцерковні механізми (не обов'язково прописані на папері)... Наприклад я читав в інтернеті, що лідери ряду православних церков звертались до РПЦ з "проханням" дотримуватись канонічних територій, розподілених між Церквами на Соборі десь 16 ст. (причому до тих канонічних територій МП не належить Київська кафедра).
Ось, до прикладу, скажіть мені таке - якщо раптом завтра вранці константинопольський патріарх вирішить визнати КП то чи достатнього одного його бажання? Чи може мають бути якісь збори серед константинопольських єпископів або вони мають запитати у інших православних церков їхньої думки чи ще щось...

2. Зрозуміло, дякую.
uawarrior_south
29 серпень 2012 16:38 (UTC)
Re: Насправді лише предстоятель Єдиної Помісної Правос
1. От якраз і немає внутрішньоцерковних механізмів оглошення автокефалії. Більше того - щоб не допустити автокефалії Української Церкви - спеціально саботують Всеправославний Вселенський Собор! :))

Для наших братів католиків це очевидна дикість та політмотивованість - але це факт.

Якщо чесно - мене взагалі не цікавить їх визнання. Мене цікавить Вселенський Собор - який повинен стати точкою відліку православно-католицького порозуміння і початком відновлення Єдиної Святої Церкви.

Моє особиста позиція по автокефалії - треба враховувати бажання людей і інтереси держави, та вивести середньозважений варіант. Скажімо : ті, хто хотять бути із Москвою, Римом, Константинополем чи Бухарестом зрештою - можуть продовжувати свій шлях до спасіння як велить їм їхня совість.

Але Українська Держава - нічим не зобов*язана вищевказаним центрам, і наш Київ нічим їм не поступається. Тому спільнота вірних українців, які мають бажання єднатися навколо Києва, їх інтереси - мали би бути пріоритетом державної політики.

Для мене це очевидно дуже корисно для Держави як єдиного колективу. Це норма православної еклезіології, тобто нормальний стан Православної Церкви і Православної Держави. Але зрештою - може ця держава не потрібна людям, які нею керують? Теж хороше питання. Чи потрібна вона Православна - красти з бюджету це навряд допоможе - а на совість (чи її рештки) тиснути буде.

Назагал є лише факти - і за ними УПЦ КП є єдиною спільнотою вірних, яка має Київ духовним центром. Це мала би цінувати наша еліта. Але якось не схоже на це.
Відповідно програємо всі, програємо скрізь, всі плачуть - але продовжують як ті миші з анекдота, плакати, колотися і їсти кактус.

Якщо братися серйозно - то такі речі як Автокефалія треба просто оголошувати - устами ієрархів церкви і лідерів держави. І все! Всі іноземці або поважають це рішення або щасливо живуть в себе вдома і не перетинають кордонів України. Це по реальній процедурі, як би воно мало бути в перші три секунди урядування ющенка.

2. Завжди радий.


Edited at 2012-08-29 16:43 (UTC)
plauntago
03 вересень 2012 16:33 (UTC)
Re: Насправді лише предстоятель Єдиної Помісної Правос
Я от добряче все обдумав і вирішив, що досягнення визнання УПЦ КП через тиск зі сторони світської влади це було б не просто не правильно - це було б навіть шкідливо для самої Церкви. Бо такі дії неможливі без досить тісної взаємодії Церкви і Влади, а приклад Росії, де Церква кілька століть просто хвора (мені складно назвати це якось інакше), показує, що такі відносини дають не надто хороші наслідки, бо Влада намагається прогнути під себе Церкву, зробивши її просто одним із своїх міністерств чи департаментів.
Можете зі мною не погоджуватись, але я вважаю, що поточний рівень підтримки КП зі сторони влади є цілком достатнім. Максимум, чого ви маєте ще бажати від влади - щоб вона і інші Церкви підтримувала не більше.

Церква має вибудовувати стосунки з людьми, а не з владою.
uawarrior_south
04 вересень 2012 07:46 (UTC)
Я не згоден. І діалог із людьми нічим не заважає діалогу із владою. Влада - це ті самі люди, тільки багатші і тому часто тупіші. Ніякої підтримки від влади для УПЦ КП не було (за померанчевих - це був величезний сюрпириз для мене, вірніше то був просто сюр в усіх без винятку сферах) - і тим більше немає зараз. По правді й вона не потрібна.
А в сенсі саме державницькому - то хай проголосять автокефалію хоч на базі УАПЦ - я підтримаю. Вивіска не має значення - має значення суть.

В мене немає аргументів - крім державницьких. І я перший визнаю, що для християнина так дбати про державу - то занадто. Може нехай вона хоч і потоне в крові. Мені важко так ставитись, чесно кажучи - але це дуже заважає мені особисто.

Тобто з точки зору православної еклезіології, науки про життя Святої Православної Церкви якщо Держава є - то вона повинна обслуговувати в середині і назовні найперше інтереси тих - хто підтримує її існування. Чому вона повинна захищати внутрішніх чи зовнішніх ворогів на на шкоду тим, хто її підтримує?
Якщо останнє - то навіщо тоді ця держава?
В чому тоді сенс її існування?

Заради справедливості, в сенсі державницькому, - іншого шляху немає. Єдність Православної Церкви та її визнання - є певною гарантією самозбереження Держави. Бо по лініям церковного розколу - рано чи пізно пройде суспільний. Та ж Росія - просто переживає чергову політичну кризу, в яку від великого розуму Путін втягнув і Церкву.
Але мова про РОЗВАЛ Росії - не йде, зверніть увагу. Мова там йде - про те, під якими лозунгами давити тупих хахлів і інших навколопроживаючих інородців для відновлення імперії. Але не про РОЗВАЛ (федералізацію, ага).

Втім, Ви праві, можна все залишити так як є. Якщо зараз Росія таки зможе домовиться із Польщею - ризик інспірованої штучно громадянської війни зросте в кілька раз.
Повторюю - наших козаків і наших бандерівців не зубули ні ті, ні інші наші сусіди. І їх нам нагадають, хочете Ви цього чи ні - ідіотів там немає. А представляти Україну на зовні - фактично нікому. Мовчу про те, що робиться в середині.

Тому миріться з наслідками, не кажіть потім, що Вас не попереджали.

PS. Чесно кажучи - я інколи ловлю себе на думці - що пишу для Четвертої України (Перша Україна 1917-1919, Друга 1941, Третя 1991 - по датам проголошення незалежності в новій історії).
Якщо Третю Україну втоплять у тупості і непрофесіоналізмі - то я таки пишу для Четвертої. Вони мають нарешті зробити все правильно.

Edited at 2012-09-04 07:54 (UTC)
plauntago
13 вересень 2012 20:48 (UTC)
Я ще раз все обдумав і змушений знову сказати, що я вважаю ідею використовувати державу у якості костура для Церкви - помилковою.
Ось тут я намагався викласти свою думку максимально повно: http://plauntago.livejournal.com/2072.html
uawarrior_south
14 вересень 2012 15:59 (UTC)
Та Ви маєте право на свою точку зору :)
У нас ще демократія, нє? :)))

І я теж маю право на свою точку зору, яка є в тому, що принцип симфонії, співпраці між Церквою і Державою (який наші брати католики формулюють як конкородат) - є важливим чинником суспільного прогресу.
Поза цією співпрацею - ми ослабляємо самі себе.
uawarrior_south
13 вересень 2012 20:35 (UTC)
Патріарх Кіріл в Японії - теж про поляків
http://www.pravoslavie.ru/smi/56013.htm

Edited at 2012-09-13 20:36 (UTC)
( 9 коментарів — Прокоментувати )

Latest Month

листопад 2017
S M T W T F S
   1234
567891011
12131415161718
19202122232425
2627282930  

Tags

історія




free counters
Map

Makitra counter

Розроблено LiveJournal.com
Designed by Lilia Ahner