?

Log in

No account? Create an account

Previous Entry | Next Entry

Сон атеїстичного розуму

Мої відповіді на власні питання Атеїстам

Нагадую питання коротко:
1. Право сильного і торжество цього права на прикладі успішної агресії Росії супроти України 2014-2018рр;
2. Права дійсних громадяни України брати участь у виборах як кандидати на виборні посади і зокрема на посаду президента України якщо вони є дезертири і відкупили своїх дітей від Армії під час війни,
(уточнююче хто має право визначати стандарти Добра і зла якщо не Церква Христва);
3. Ставлення до торжества мінської капітуляції в серцях українських політиків на прикладі лозунга п Іллі Ківі "Приберем когось зупиним війну"?

Відповіді

1. Успішна агресія Росії супроти України є об'єктивний фактом історичної реальності, 2014-2018 роки будуть записані в підручниках як часи успішної окупації ворогом території Півдня (Крим) і Сходу (Донецька і Луганська область), мільйони наших громадян в полоні, понад 2 мільйони є біженці.
Цей факт успішності зла явно відображає певну раціональність доктрини соціального дарвінізму сильний убиває слабкого і жре його.

2. Елітарії, які п'ятий рік саботують війну і своїх дітей відправили подалі за кордон НЕ МАЮТЬ права балотуватися.
Це стосується і не лише їх синів, але і дочок.

Визначати в державі Добро і зло нікому, якщо забрати це безсумнівне право у Церкви Христової. Більше того вигнання Святої Церкви від її призначення, яким є моральна оцінка тих чи інших учинків сильних світу цього і зокрема елітаріїв в Україні призвела нас туди де ми є.

3. Негативне ставлення.
Негативне ставлення до того, що Ілля Ківа, претендент на посаду президента України висунув лозунг "Приберем когось зупиним війну".
Звертаючи увагу на дієслово "зупинимо" (!) не "виграємо", не "переможемо" а саме "зупинимо (!!!) війну", роблю висновок, що таким чином пропаганда мінської капітуляції зробила новий виток вийшовши із маргінального середовища Опозиційного блоку до чільних померанчевих і зараз, сьогодні прямо постулює необхідність нам остаточно здатися.

Коментар

Цей текст адресований моїм однодумцям в Армії в першу чергу, всім небайдужим Українцям – в другу.

Він має чітко розставити етичні межі, визначити Добро і зло.
Саме зі злом ми маємо справу на полі бою, саме зло напало на Україну в 2004 році під машкарою демократії і прав нацменшин, а в 2014 відкрито показало своє рило і відкусило ним частину територій нашої Вітчизни, яку ми присягнули захищати.
Нагадаю що в тексті присяги воїна ЗСУ немає мінської капітуляції чи ще якоїсь капітуляції. Ми присягнули захищати 100% території нашої Держави – а не 93% як нас прагнуть переконати правлячі атеїсти. 

І. Рекомендації колегам по ЗСУ

Сьогодні, на п'ятий рік війни з Росією в Армії залишилися лише фанатики релігійні і професійні.
Фанатики релігійні представлені християнами і язичниками, фанатики професійні це і є якраз страта атеїстів і агностиків, на яких розраховано опитування.
Основою і рушійною силою цієї Армії є добровольці 2014 і ті кадрові офіцери, яких війна застала в строю і вони не лягли в госпіталь, не пішли у відпустку за станом здоров'я, не вигадали собі ще якоїсь причини для дезертирства а пішли назустріч ворогу, виконуючи присягу.
Саме ці професійні фанатики найчастіше є або атеїстами або агностиками із певним християнським бекграундом у вигляді етики.
Моя рекомендація колегам, професійним фанатикам ні в якому разі не звільнятися із Армії.
Скільки раз я вже бачив успішного солдата, успішного воїна, який не укорінений у правді Божій який звільняється з Армії із радісними реляціями а потім він опиняється сам на сам із величезною особистою кризою.
Час від часу така криза закінчується самогубством і кожне це самогубство на совісті мерзотника, який підписав мінську капітуляцію.
Професійним фанатикам не можна покидати Армію це моє слово. Нас всіх, віруючих і невіруючих солдат ЗСУ тримає на цьому світі не закінчена справа війни з Росією.

ІІ. До дезертирів

Моральна меншина дезертирів постійно нарікає на те, що я її гноблю в своїх виступах.
П'ятий рік дезертири в коментарях пишуть мені листи щастя про те, що вони не підараси. Виглядає цей черговий лист щастя "я не підарас", "не підарас я", "не я підарас" а всі навколо і в першу чергу звісно автор цього блога, такий поганий, нездалий, лихий священик. Правильний священик би мав його пожаліти, поплакати із ним над його тяжкою долею і дати грошей а тут усе не так, біда-пічаль.

І так п'ятий рік підряд, одне й те саме запалення хитрощів.
О глибоко нешановані мною дезертири!
Насправді я дуже толерантний до вас як моральної меншини. І не лише до вас
я знаю де в Херсоні знайти повій, але я не розношу кожен банний комплекс із АГСа, тому що там нерозумні жінки продають своє тіло. І звісно я не полюю на наркоторговців хоча приблизно знаю де їх знайти. Я навіть не полюю на російських агентів які спокійно живуть в Херсоні і СБУ немає до них жодних претензій.

Це тому що я не лише дуже толерантний, вихований і ввічливий але ще із того чистого духовного розрахунку, що гріх не перемагається тільки терором проти грішника.
Так, до певної міри суспільство Християнське має подавляти зло силою силою МВС, силою Поліції Кримінальної і Політичної, силою уповноважених силових органів.
Моє діло, діло слуги Бога Живого назвати добро добром, а зло злом. А якщо я, як священик, буду зло подавляти силою то його носії не розкаються, але навпаки ще більше озляться.
Моє діло дати грішникам шанс на покаяння.

Тому будь-ласка не треба тут страдать мені.
Якщо уявити, що мінська капітуляція це добро, а ваш спосіб життя правильний, то чому ви не складете пісень про це тому що не знаєте рифми до слова "блядь"?
Так придумайте, у вас така прекрасна фантазія, яка чудово дозволяє п'ятий рік жити дезертиром. Поза тим щиро радий, що ті дезертири, хто мені пишуть листи щастя не йдуть у владу. Тобто якісь залишки совісті і елементарного інстинкту самозбереження у вас ще є, не все втрачено. Ті, хто нас сюди, в цю катастрофу, завели вони мені не пишуть вони сміливо йдуть в депутати і президенти.

ІІІ. Мінська капітуляція як прояв безбожності

Атеїзм постулює віру в те, що бачить.
Що ми бачимо Росія сильніша за Україну по зброї і ресурсам тому Україна має померти. Але оскільки убивати явно сьогодні не прийнято то Росія одрізала нам одну руку (Крим) а іншу (Донбас) захопила і палить вогнем, мучає, катує Україну з метою схилити до капітуляції і самогубства.

Ось як насправді виглядає торжество цієї чорної віри.
Злобне божество придумало із мавпи створити людину, щоб насміхатися над нею і мучити її в історичній м'ясорубці соціального дарвінізму – і нам не пощастило.
І звісно елітарії-атеїсти передають нам свої вірування через телевізор тільки те, що вони про нас думають, тільки те, що любе їхньому чорному серцю:
- що українці слабкі;
- що українці не хотять воювати;
- що в ЗСУ немає шансів і тд.

А Росія вона сильна, ого-го-го яка, ооо-уо-уо-у яка в неї танки, літаки і ядерні бомби (тобто все те, що наші елітарії ганебно просрали і зараз геть не бажають відновлювати, - але про цей факт згадувати неполіткоректно).

Атеїзм постулює неіснування Бога, не існування Добра і не існування зла. Тому випий із унітаза капітуляції лайна, блювоти і крові випий! Випий це таке добро!
А хто має право визначати Добро і зло а ніхто не має!
Таку відповідь дали два сміливих сповідники ніхто не має, отже кожен буде трактувати добро і зло як йому заманеться.
Тому мінська капітуляція це добро! Чуєш а ну випий, випий з унітаза те, що там плаває і буде тобі мир.
Чесно-чесно говорить нам це хто?

А невідомо хто. Бо невідомо хто підписав мінську капітуляцію.   

Так що ніхто не винен. Ось так.

В мене немає претензій до атеїстів які воюють.

В мене є особисті претензії до тих лжехристиян, які не воюють, мовчки підтримують мінську капітуляцію всупереч волі Божій, власній совісті і здоровому глузду це правда.
Але претензій до людей, які воюють в мене немає.

В мене є особисті претензії до сильних світу цього, які уявляють себе Християнами, а насправді суть безбожники, лицеміри і брехуни.
В мене є особисті претензії до того конкретного мерзотника, який підписав мінську капітуляцію і топить в ній Україну.

П'ятий рік підряд вся держава, всі 45 мільйонів людей вірніше вже трохи більше 40 ( адже понад 4 мільйонів залишилися в окупації!!!) ховається за спинами одних і тих самих 200 000 людей, які воюють п'ятий рік підряд.
На днях загинули брати із батальйону Донбас і мене це боляче вдарило. Не той факт, що вони загинули, це ризик професійний але той факт, що вони п'ятий рік воювали чесно і чесно загинули а моя країна спить, моя нація заколисана брехливими обіцянками миру(!!!).

Це удар не тому що я їх так сильно люблю, хоча я їх дуже поважаю за здатність_воювати але тому що вони загинули з ким я буду перемагати на полі бою??
Із тими, хто пише мені листи щастя???

За чотириста кілометрів від Києва одних українців убивають, інших запроторюють їх на 20 років тюрми за відданість Українській Державі а в Києві щасливо жруть їх кров і сльози із унітаза мінської капітуляції.
Хтось, невідомо хто, який чомусь посмів називати Добро злом, а зло Добром; біле чорним, а чорне білим; цей невідомо хто підписав мінську капітуляцію і щасливо собі живе, кандидує на президентство.

Парадокс зла, парадокс гріха в тому що воно не сидить на місці. Воно росте, розширюється, розвивається, пожираючи добро, пожираючи чесноти, пожираючи віру, надію, любов і інші чесноти в серцях людей. Тому що зло як рак воно невпинно і агресивно атакує все здорове в людині щоб вбити її.

Мінська капітуляція в цьому сенсі є яскравим прикладом такого процесу інфільтрації зла в душах Українців.
Як нормальна людина не може жити біля незмитого унітаза без шкоди для здоров'я так і ціла нація не може жити у гріху без шкоди для талантів і чеснот, благословенних Богом.
Вона втрачає свої чесноти по результатам впливу гріха і таким чином стає ближчі до смерті, до самознищення саме цей процес фіксують опитування динаміки зміни волевиявлення щодо збройного захисту Вітчизни від 42 до 22 відсотків відповідно. І при такому накалі пропаганди мінської капітуляції обманливої обіцянки миру, який ось-ось настане, іще чуть-чуть поубивати українців, ви вже ж дали поубивати 5 років, потерпіть іще трошечки ці масові убивства, років ще 5-10 а тоді як настане щастя, ого-го-го, гей-гей, випий з нужника щоденної перемоги, випий з унітаза_капітуляції і убий свою совість і буде тобі щастя забуття дивно, що хоч 20 відсотків українців зберегли здоровий глузд.
Уряд безбожників топить націю в унітазі із лайном переляку, із блювотою дезертирства, із гниллю зневіри п'ятий рік підряд а які наслідки ви чекали?

Що робити?

"Бог так учинив цей світ що потрібні речі нескладні, а складні непотрібні" сказав колись Григорій Сковорода.

Бог Справжній, Бог Істинний, Господь Правди не бажає смерті українцям. Зовсім навпаки.

Господь Бог бажав відновлення української державності спочатку за Хмельницького, потім за грушевського.
Але для таких амбітних цілей треба Християнами бути на практиці, а не на словах.

Щоб повернутися до Бога на ділі, а не на словах слід переосвятити Україну, цілу державу і націю через особисте звернення до Нього, через покаяння перед Ним і відповідні діла_покаяння протилежні гріхам богузтва, дезертирства і саботажу визвольної війни.

Як ви часто освячуєте дім, квартиру, помешкання після того чи іншого трагічного випадку. Це абсолютно християнський звичай адже суть процесу освячення є не в тому, що якийсь жрець, хай і благий прочитає якісь заклинання і покропить хорошою водою а в тому, що мешканці дому присягають не грішити в ньому більше і жити за Божими заповідями.
І так це освячення злетить одразу як тільки господар дому приведе проститутку, вкраде в сусіда курку чи ще вчинить який гріх. Тому після освячення дому людина повинна перестати грішити особисто причому скрізь, а в домі зокрема особливо боятися гріха.

Потім треба виграти війну.
Взяти себе в руки і перестати пити солодку суміш лайна, блювоти і крові вбитих людей із нужника мінської капітуляції і стати до бою із ворогом.
Стати до бою і закликати Господа Бога – та йти жертовно до перемоги!
Це єдиний спосіб виграти війну, який відповідає волі Божій.

Виграти, а не зупинити.
Інший спосіб він вам не сподобається.
І ми до нього всі дуже близькі, свідчу.

(Ілюстрація внутрішній світ однієї з померанчевих. Весь час хочу покропити їх святою водою чомусь переконаний що деякі померанчеві  політики просто зникнуть одразу ж на місці).

Latest Month

квітень 2019
S M T W T F S
 123456
78910111213
14151617181920
21222324252627
282930    

Tags

історія




free counters
Map

Makitra counter

Розроблено LiveJournal.com
Designed by Lilia Ahner